Виробництво, яке ми відновили у Львові, тут і залишиться.
Інтерв'ю з Ольгою Ушаковою, комерційною директоркою ТзОВ" Рубіжанська панчішна мануфактура".
- Якою була ваша фабрика до війни?
Ми знаходились в м.Рубіжне Луганської області. Фабрика входила в 5-у лідерів панчішно - шкарпеткових виробництв України.
На початок лютого 2022 р.у нас працювало 162 працівники. Було 98 в'язальних машин і більше 40 швейного устаткування. Все обладнання сучасне, інноваційне. Наприкінці 2021р. закупили 15 нових італійських машин. Навіть не все придбане устаткування встигли запустити.
- Як почалась для вас ця війна?
22 лютого 2022 р. ми з співласласником їдемо на Львівщину, шукати куди можна перевезти частину виробництва на випадок війни. Виїхали і більше не змогли повернулись в Рубіжне. 23.02 приїхали, а 24.02 нам зателефонували, що почалась війна і Рубіжне обстрілюють. Ми одразу зупинили виробництво, щоб не ризикувати життям людей. Все що у нас залишилось - чорна папка з документами.
- Маєте інформацію, що зараз з фабрикою у Рубіжному?
Точної інформації давно не було. Раніше були влучання в нашу фабрику. Була пожежа, горів другий поверх. Були пограбування. Коли були влучання, у місті був наш знайомий і відзняв з свого балкона деякі фрагменти . Ми маємо ці кадри, але дивитись на них дуже важко.
- Як швидко вдалося відкрити виробництво у Львові?
Наш давній львівський бізнес-партнер зняв про наше підприємство відеоролик, де розповів як окупанти знищили наше виробництво. Віеоролик виклав у Facebook. Львівська міська рада відгукнулася. Нас запросили на зустріч і запитали: чим допомогти? Ми були такі розгублені. Ми навіть не знали, яка допомога нам потрібна.
Ми втратили все. У нас залишилась кредитна заборгованість 11 мільйонів і три контейнери сировини, що десь зависли у порту.З цього ми почали відновлення.
- Скільки у вас зараз працюючих?
Зараз у нас 44 працівники.17 співробітників з сім'ями приїхали на момент запуску виробництва з м.Рубіжного.
Львівська обласна військова адміністрація надала безкоштовне проживання для цих працівників.
Тепер на фабриці працює 22 переселенці і 22 місцевих мешканців. Частину нових працівників ми вчили з нуля, інші уже мали досвід роботи на такому виробництві.
- Ваше підприємство стало переможцем у конкурсі Львівського регіонального партнерства зайнятості "Опліч". Ви отримали грант на 10 000 доларів США. На що підуть кошти?
На закупівлю італійського швейного обладнання для зашивки миска. У нас уже є 2 одиниці такого обладнання. Ми зараз розширюємо в'язальне виробництво і нам потрібне додаткове швейне обладнання .Таке обладнання коштує близько 11 000 євро. Італійці зробила нам суттєву знижку. Ми трохи дофінансували і вже перерахували постачальникам 70% необхідної суми. Ми давно співпрацюємо з цією італійською компанією. Коли іноземці довідались, що з нами трапилось і що нам потрібна допомога у відновлені, пішли нам на зустріч. Навіть змінили під нас терміни постачання обладнання, через умови грантової програми. Не пішли у відпустку, щоб виготовити наше замовлення. Очікуємо, що в перший тиждень серпня устаткування уже буде на фабриці.
- Яку продукцію зараз виготовляє панчішна фабрика?
Зараз ми відновили тільки частинку нашого виробництва. Виробляємо дорослий асортимент, шкарпетки чоловічі, жіночі. Через брак обігових коштів 90% продукції виробляємо на замовлення . Основним нашим замовником є львівське ТзОВ"Додо Сокс. " Ми працюємо разом з 2017 року. Вони не тільки нам допомогли відновити виробництво, дали безвідсотковий займ на придбання в'язального устаткування, а й постійно дають нам замовлення
- Ваші вироби красиві, яскраві, з різними малюнками, візерунками. Як часто змінюється їх дизайн?
Змінюємо дизайн часто, для цього перезаправляємо машинки 5 - 10 разів на день. Щотижня запускаємо 20 нових дизайнів, які раніше не виготовляли. У всіх наших замовників цікаві дизайнерські розробки, своя родзинка і свій напрямок. Коли бачимо нову схему, одразу можемо визначити хто замовник.
- Звідки ви отримуйте сировину?
Ми перепробували різних постачальників з різних країн. Зупинились на індійському виробнику. Якість сировини, фарбування, наявність асортименту - на високому рівні. Постачальник дозволяє закупляти безліч кольорів і невеликими об'ємами. Для нас це дуже важливо. Щоб було зручно нашим замовникам, у нас повинно бути різноманіття кольорів. Маємо тільки білого кольору три відтінки - чисто білий, холодний білий, теплий білий. А до бавовни ще треба мати багато кольорової синтетики.
- За час функціонування фабрики у Львові ви уже досягнули тих результатів, які планували?
Зараз працюємо над тим, щоб покращити умови праці , підвищити рівень зарплати. Для цього треба наростити обсяги виробництва.
З серпня плануємо взяти додаткові площі в оренду, щоб відкрити там швейну дільницю. Наростити виробництво жіночих бавовняних колготок. Це стане фундаментом, щоб запустити виробництво дитячих виробів.
Задуми амбітні. В планах - своє приміщення.
- В перспективі панчішна фабрика повернеться після закінчення війни в Рубіжне?
Виробництво, яке ми відновили у Львові, тут і залишиться. Після Перемоги ми б хотіли відбудувати нашу фабрику в м.Рубіжному. Коли там буде безпечно і туди повернуться люди.