Від мрії до дії: часниковий бізнес логістки
Головним у тому, щоб розпочати власну справу, є наважитися зробити перший крок.
Та що робити, якщо ви її вже започаткували, а власних коштів на розширення нема? Мар’яна Соха розповіла «Львівській Пошті» про те, як отримала грант на розвиток бізнесу і підтримку спеціалістів від Львівського регіонального партнерства зайнятості «Опліч» і чому до останнього не вірила в перемогу.
Від філологині до фермерки
39-річна Мар’яна Соха – багатодітна мама двох доньок (старшій – 16-ть, молодшій – три роки) і п’ятимісячного сина. Жінка закінчила з червоним дипломом Інститут іноземних мов Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, де вивчала англійську та німецьку мови. Але за фахом не працювала жодного дня. Спочатку місць у школі не було, потім випала нагода попрацювати в кредитній сфері: пройшла навчання і 10 років будувала кар’єру там. Але коронавірус перевернув усе з ніг на голову, тож стала логісткою на заводі, який виготовляє баки для бойлерів. Зараз у відпустці для догляду дитини до трьох років.
«Володя біля землі все життя працює. Дуже любить поле, днював би і ночував на ньому. Маємо зараз 2,5 гектара землі в селі Чуква на Самбірщині – частина від моїх і чоловікових батьків, трохи люди дали в користування, бо самі не хочуть нічого садити. Коли в селі не мали тракторів, він допомагав усім картоплю садити, підгортати. Може, тому хотіли почати бізнес із картоплі. Навіть купили для цього трактор, навісне обладнання», – оповідає сімейну бізнес-історію співрозмовниця.
Та зовсім скоро бізнесмени-початківці зрозуміли: щоб заробити на цій культурі, треба вирощувати картоплю на величезних площах. Якщо здавати гуртом в урожайний рік, то отримаєш «аж» раптом дві-три гривні за кілограм, що невигідно. Задумувалися й над вирощуванням часнику, але якісний посадковий матеріал дорогий. І щоб стовідсотково знати, що він якісний, треба його виростити власноруч.
«Коли купуєш головки часнику, то не знаєш, скільки їм років, яка це репродукція – перша чи четверта. Тебе просто можуть надурити, і витратиш гроші ні на що. Тому ми вирішили купити так звану однозубку, виростити з неї свій посадковий матеріал і знати, що це перша репродукція. Саджали довго, вручну, бо це дуже затратний матеріал. Пам’ятаю, як на другий день вийшли в поле продовжити роботу, глянули на те, що ще треба висадити, а тої однозубки на вигляд стільки, наче нам уночі її ще хтось підсипав», – згадує з усмішкою Мар’яна Соха.
Доєднайтеся до чату для переможців!
Про тренінг від «Опліч» жінка дізналася випадково – прочитала інформацію на роботі в телеграм-групі самбірських новин, одразу подала заявку на участь і забула про це. А за два місяці їй передзвонили уточнити, чи не передумала вона. Навчання проходило в Самборі, і це стало для вагітної третьою дитиною жінки перевагою.
«Тренінг мені дуже подобався, тренер Іван Харченко давав дуже багато корисної інформації. Але я товкмачила собі, що просто вчуся, бо зрозуміла, що наша бізнес-ідея, наімовірніше, не пройде. Однією з умов отримання гранту було показати результат за пів року, а часник росте дев’ять місяців, хоч чим його поливай або посипай. На той час ми вже готувалися до збору першого врожаю озимого часнику, тому я не бачила причини починати щось інше з нуля», – розповідає учасниця тренінгу.
Коли треба було писати бізнес-план і захищати його, Мар’яна налаштувала себе, що просто здобуває досвід. Перемога стала для неї приємною несподіванкою. В телеграм-групі учасників повідомили про те, що на пошті є результат щодо заявок.
«Я заходжу на скриньку, а там посилання: «Доєднайтеся до чату для переможців». Спершу подумала, що це помилка, бо мав ще бути протокол про виграш, який, як виявилося, потрапив у спам. Чоловік якраз був на полі, я йому подзвонила зі словами: «Приїжджай додому, нам треба серйозно поговорити», – згадує радісні відчуття фермерка. – Завдяки гранту ми змогли купити навісне обладнання для саджання і викопування часнику, фрезу для обробітку ґрунту, щоби пристосувати нашу техніку для вирощування часнику. І хоч купили потрібне трохи запізно, та й саджалку, розраховану на більш піщаний ґрунт, довелося допасувати до нашого чорнозему, все ж таки встигли посадити часник. Засадили 50 соток, тепер маємо понад 100 рядків. Вручну на це витратили б, напевно, два місяці незалежно від погодних умов. Наступного року з цього врожаю вже засадимо гектар точно, а може, й два».
Плани на майбутнє
Часник, який родина Сохів виростила власноруч
Часник непростий у вирощуванні: треба розпушити землю, поливати його. Потім настає період, коли потрібно залишити його в спокої, тільки стрілки пообривати. До слова, родина перемелює їх і робить із цієї маси приправу.
Частину минулого врожаю господарі продали на OLX, на їхній товар був попит. Та вже для цьогорічного врожаю вони шукають безпосередніх клієнтів. Якщо здавати гуртом, ціна буде нижча – по 90-100 гривень за кілограм. Та можна продавати, як у 2023 році: більші зубчики для саджання по 150 і 180 гривень за кілограм, головки часнику для споживання та переробки – по 60-80 гривень за кілограм.
Однак Мар’яна з чоловіком не планують зупинятися на досягнутому і шукають можливостей для розвитку бізнесу:
«Оскільки вже маємо техніку, думаємо над саджанням ярого часнику. Шукаємо сорт із великими зубчиками, презентабельний. Також плануємо сіяти сою, яка дає хороший урожай. Її простіше здати, та й поле не заростатиме між саджанням часнику. Шукаю нові гранти. Наприклад, добре було б закупити лінію для сушіння пошкоджених головок і переробки їх на часниковий порошок, який продають по 600 гривень за кілограм. До того ж було б незле отримати сертифікати для експорту», – каже одна з переможниць проєкту.
Хто ж задурно гроші дає?
Техніка, яку родина придбала за грантові кошти, тепер допомагає вирощувати часник
Фермерка каже, що й досі не може до кінця повірити в те, що сталося. Мовляв, такого навіть навмисно не придумаєш: зайшла у новини, а там – грант. Але, на її думку, це через своєрідне сприйняття людей, бо хто ж задурно гроші дає?
«Це дуже добре, що ми, місцеві, отримали шанс на таку підтримку. В нас людина не навчена того, що їй можуть щось дати просто тому, що вона хоче щось робити. Хіба сам собі відкладеш і купиш. Може, тому багато знайомих виїхали після повномасштабного вторгнення за кордон, шукаючи кращого життя, а тепер хочуть повернутися назад», – розмірковує героїня історії.
І наостанок зауважує, що за час проєкту здобула чимало потрібних знань. Окрім тренінгу, на якому давали величезний обсяг інформації, учасникам пояснювали все просто, доступно. Жінка долучалася до вебінарів, із яких дізналася, зокрема, про певні тонкощі оподаткування.
«Головне, що ми мали всебічну підтримку впродовж усього проєкту. Це дозволяло нам не перейматися, що щось десь зроблене недобре, а потім із мене спитають, що не так гроші використала», – підводить підсумок розмови жінка.
Мар’яна Соха стала однією із 125 учасників п’ятиденного тренінгу «Розпочни і вдосконалюй свій бізнес» організованого Львівським регіональним партнерством зайнятості «Опліч». Тренінги проходили у Львові, Моршині, Самборі та Стрию. 51 особа з тих, хто пройшов навчання, взяла участь у однойменному конкурсі бізнес-планів за результатами якого 27 учасників здобули грантову підтримку до 3 000 доларів США на купівлю необхідної техніки та обладнання для власної справи.
Львівське регіональне партнерство зайнятості «Опліч», засноване на початку 2023 року для сприяння розвитку місцевого ринку праці в межах проєкту Міжнародної організації праці «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні» за фінансування Міністерством закордонних справ Данії та уряду Німеччини за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Виконавчий партнер проєкту – ГО «Центр «Жіночі перспективи».
Оригінальний матеріал взято тут.